Чайка

Ой, чиє ж то чиє, чиє ж воно горе
Мою душу вогнем обпекло?..
Чайку вітром закинуло в море,
Чайці штормом зламало крило.
Хижий вітер лама її,
Обпікає вода крижана...
Десь сховались за хмари сузір'я
І вона залишилась одна...

Приспів:
Птаха криком наповнює груди,   |
Птаха плаче, немовби дитя!..   |
Тільки небу той голос не чути, |
Із полону нема вороття!..      | (2)
Вороття...

Але мого серця маленька жарина
Ще палає над виром води,
Бо надія вмирать не повинна,
Бо сильніша вона від води!
Для надії і горе - не горе,
З нею легша найважча біда,
Стихне вітер, впокоїться море,
Тільки бідної чайки шкода...

Приспів.

Тільки небу той голос не чути,
Із полону нема вороття...
Вороття...

Ой, чиє ж то чиє, чиє ж воно горе
Мою душу вогнем обпекло?..
Чайку вітром закинуло в море,
Чайці штормом зламало крило...

Поділитись сторінкою: