| |
Так, мій маленький, у скрипки немає ні гудзика,
Тиснути де тут? - у серця, у дива спитай.
Правильно, гами, все вірно, дитя моє, музика!
Скрипка - не музика, скрипка, то пекло і рай!
Ти не позаздриш, що інші п'ятірками бавляться,
Їх, як метеликів, хочеш ловити смичком?
Знай, мій дарунку, у музиці мруть, а не старяться,
Серцем тривожно ловитимеш світ, як сачком.
Мрій не почути, що шепче утома чи біль тобі,
Я не знущаюсь, катую, це правда, але
Ти не враждуй, що не сплатиш забавами літові,
Скрипка відкриє усе, що сприймаєш, як зле.
Що у нас? Гами? Ступають так сторожко пальчики,
Там іще болісно, там іще глянуть, ні-ні.
В сад зазирнеш - у фонтані красуня купається,
Ну, сміливіше, солодка отрута пісні.
Ти вже пізнав як блаженстом твій біль обертається,
Зверхньо мовчиш, коли сунуть п'ятірки під ніс,
Тих б я облишив, наївні, ще й насміхаються,
В тебе четвірка, о, світе, дай сили мені!
Важко загоїти мрію, зорею уражену,
Хочеш, щоб ти без оглядки на інших пішов?
Душу прекрасну високим горінням наснажену
Завжди терзає висока прекрасна любов.
Чисто, як жінки, незнаної слави жадатимеш,
Вибродить спрага, в зневірі вогні відболить,
На попелищі зустрінеш, коли вже не ждатимеш,
Прийде шаленна користь і наживу затьмить.
Прийде твій час незримої сили відважної,
Зали розчахнуться, звідаєш волю без меж.
В жінки найкращої і королям недосяжної
Блискавку плаття смичком, як струну, розітнеш.
Не розумієш, не тільки у скрипці пів-світа є,
Ти не пойми, ти сьогодні мене хоч почуй,
Все це колись лиш по іншому скрипка повідає,
В пальчики ріже? Подуй, моє серце, подуй.
Так, мій маленький, у скрипки немає ні гудзика,
Тиснути де тут? - у серця, у дива спитай.
Правильно, гами, все вірно, дитя моє, музика!
Скрипка - не музика, скрипка, то пекло і рай! Поділитись сторінкою: 
| |
