|
Погане відчуття, немов жура,
Одразу не мине, на жаль, не зникне
І зовсім ненова сумна історія триватиме,
Доки ніхто не звикне
До пустоти і днів мовчання,
А в решті до марних пошуків нового,
Між тим досі лишилося бажання
Торкнутись неї раптом, випадково.
І зловить погляд знайомі вікна,
І відстань бачу наче невелика,
А все ж таки стає чомусь так прикро,
Що це тепер лише єдина втіха.
І знов гадаєш – так має бути,
І не наважишся ніяк збагнути,
Що до кінця майже добігла казка,
А втрачене не повернути.
Приспів:
В мене погане відчуття,
Іншого шляху в нас нема.
Чому ти питаєш мене про це
Та й навіщо?..
І не чіпляйся за слова,
Вже коловоротом голова.
Ти не втримаєш більше те,
Чого втримати не змогла.
Не змогла втримати більше
І не вийшло збрехати ліпше
Та все рівно не стане гірше,
Частково пам'ять про це я знищив.
Набридло шукати кращих змін,
Тож вихід один, вітаю, твій почин -
Сміливий крок здолає втрати,
Ти маєш знати, що в них тепер ніхто не винен.
Розірве навпіл що є сили жаль,
По крихтам не зібрать єдине ціле,
Не перетнеться більше моя паралель з твоєю,
А кривда полум'я згасила.
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |