Балада про дві хати

Ой, як починало вже світати,
Почали два брати кожен свою хату будувати...

Ой, як сонце вийшло веселеньке,
Один ліпить з глини високу хатину, та швиденько...

Ой, як сонце зайшло холодненьке,
Другий по цеглині складає хатину, та міцненьку...

Ой, на небі місяць молодіє,
Сім'я того брата, з цегли чия хата, багатіє...

Ой, за полем зорі заночують,
Сім'я того брата, з глини чия хата, злидарює...

Ой, як же світанок далеченько,
Злидарева хата все кляне багату...
Діалектика!

Поділитись сторінкою: