|
Я прийшов сюди через натовп людей
Я iшов кудись без думок i iдей,
Що робитиму там, де немає мене,
Але я знаю точно, знаю одне:
Коли я знайду, те що маю знайти,
Коли зупинюсь у своєї мети,
Розверну календар i пущу час назад,
Де минуле - майбутнє, де перед - там зад.
Приспiв:
I зупинюсь лиш настане учора,
I розiб'ю я вiкно, щоби зорi
Своїм теплом розтопили те море
Спогадiв того, що було учора.
Те, що я бачив у снi тої ночi,
Те, через що прокидатись не хочу,
Те, що наспрадi не вернеш нiколи,
Те, що лишилось у свiтi "учора".
Щось змiнилось, щось пусте у мені,
Може, згасли всi мого серця вогнi,
Догорають у ньому останнi мости,
Але я знаю точно, що треба iти.
Приспів.
Я пройду по вiстрю леза, нерозплющуючи очi,
Ще одна вiдверта теза залишилась в лапах ночi.
День проходить по жетону, десь уранцi, десь на сходах,
Зупилившись на хвилину десь на сходах переходу,
Розчинившись у промiннi, я прохожу через вiкна,
Я не можу зупинитись, я боюсь стати помiтним...
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |