Дуже Близький Схід

Там білий камінь і червона глина,
І гілка пальмова у павутині,
І різних храмів стародавні стіни
Вклоняють перед Богом свої тіні.

Пісок гарячий і гарячі голови,
За серпантином - пагорби і ями
І стежки, що Господь протоптував
Своїми, а не нашими ступнями.

І відстань від Тавора до Голгофи,
Яку не варто виміряти милями -
Там з неба падають слова, рядки і строфи
І накривають з головою хвилями.

Там білий камінь і червона глина,
І гілка пальмова у павутині,
І храми гнуть свої могутні спини,
Схилившись перед Богом на колінах.

Поділитись сторінкою: