В’язень

В'язень, ти вже не людина,
Ти тепер лиш номер, жертва безневинна
Ти тепер з смертю наодинці
Та вмирать не хочеш у залізній клітці.

Ти, ти, мов у сні, вже не живеш,
Шлях втратив ти свій і вже не знайдеш.
Ким же ти був і ким ти помреш?
Ким же ти був і ким ти помреш?

Ти пригадав молитви усі,
Зміст в них ти знайшов, Боже, спаси,
Боже спаси, хоч в пекло візьми -
Все ж краще, ніж тут у клятій тюрмі.

Знову в безодню летиш у пітьмі,
Цей шлях до волі ти мусиш пройти.
Все, що тримає тебе на Землі,
Це почуття, що не згасне в тобі -
Помста свята! Помста твоя!

Ти навіть не знаєш в чім завинив,
За що проклятий ти Богом й людьми,
За що позбавлений ти всього у житті,
Чому втратив надію на самоті.

Поділитись сторінкою: