Сокіл

Ой, на крутій горі стояло два дуба,
А попід горою - зелененький гай.
Не плач, не журись, моя люба,
Не плач, не ридай. Не плач, не ридай.

Ой, летіли з поля соколи додому,
А той, що поранив крила у бою,
Не злякався ні дощу, ні грому
Та й сів у гаю, Та й сів у гаю.

Як з-за  тої гори вітри налетіли,
Та як розіслалась горобина.
Під ту пісню, що вовки завиють,
Сокіл засина, сокіл засина.

Над крутой горою, де стоять два дуба,
Високо у небі соколи кружля'ть.
А в байраці, в яру біля зруба
Два крила лежать, два крила лежать.

Поділитись сторінкою: