У муках, у битвах я, серцем вразливий

У муках, у битвах я,
Серцем вразливий,
Цілий усесвіт збагнув.

Тому ходжу по землі
Юродивим,
Клену-проклинаю війну.

Безглуздя її
Проклинаю велике,
Лють геростратів
Нового часу.

Утікши з полону,
На зелені вічній
Я, босий апостол,
Телят пасу.

Годі! Втомивсь
Од кривавої праці!
Знову блакитним
Замилуюсь днем!

Декламую
В степу Горація.
Читаю телятам:
Сarpe dіem*.

Поділитись сторінкою: