Шляхи

Шляхи...
Великі і малі
Шляхи...
Пройти, 
Знайти...
Свої шляхи. 

Де взяти сили? 
Щоб серед ночі
Відкрити очі, 
Прозріти...
Згадати знову
Своє ім'я
І свою мову. 
Згадати
Рідну хату, 
Батьків. 
І знову стати
ТИМ ВОГНЕМ, 
Що спалює коханням!!! 
Шляхи...

Я йшла туди, 
Де небо падає додолу. 
Я йшла, не маючи мети, 
Душа була пуста і гола. 
Де я? 
Де ти? 
Я кидала каміння в воду
І зорі розбігалися навкіл. 
Я йшла від заходу до сходу, 
Несла свою вселенську біль. 
Де я? 
Де ти? 
Я дивилася за хмари
І не бачила там Бога. 
Де ж дорога, що веде до храму? 
Дорога до родинного порогу? 
Де я? 
Де ти? 
Я шукала тебе, 
А знаходила тінь на стіні. 
Як прощання небес, 
Як ночами поглинуті дні. 
Тільки безліч шляхів
Непосильний тягар. 
Тільки марення снів
І буденність буття. 
Тільки ти. 
Тільки я.

Поділитись сторінкою: