Колорит Бердичева

Ти що не чув про наш Бердичів?
З віків прадавніх тут стоїть.
То я скажу тобі у вічі,     |
Що саме тут потрібно жить!  | (2)

Коли проснешся в місті цьому,
Відкриєш навстіж тут вікно
Й почуєш мову всім знайому, |
Що так близька тобі давно.  | (2)

Тут тітка Сара свого Фіму
Перед сусідом вихваля,
А той цю розповідь нестиме, |
Й дізнається уся рідня.     | (2)

Тут Фелікс-поляк цілу нічку
Десь на Прогресі працював,
Від Вілі грошиків заначку   |
В своїй кишені заховав.     | (2)

А вона жінка - дуже хитра
Його заначку віднайшла,
Й розмова їх несамовита     |
Враз понеслася із вікна.    | (2)

Ти ж наливаєш в філіжанку
Духмяну каву заварну
І доброго бажаєш ранку -    |
Сусідам стало не до сну.    | (2)

А хто не знає про Бердичів,
Той, мабуть, й в світі не живе,
Бо кожен в нього запозичив  |
Для себе щось таке близьке. | (2)

Поділитись сторінкою: