| |
Речитатив:
Я тебе відпускаю...
Я тебе відпускаю. Іди!
Я тебе відпускаю
Та я не замітаю сліди...
І нехай все, що було,
Дасть мені сили далі іти.
Я тебе не забула,
Але я тебе відпускаю, іди.
Ти мені не належиш,
Ти мені себе і не обіцяв,
Я від тебе залежна,
І це мій особистий провал...
Я тебе відпускаю,
Хоча дуже не хочу цього,
Я не можу, то не тримаю,
Хоч хотіла тебе одного...
Я тебе відпускаю
І бажаю своє віднайти.
Я тебе відпускаю...
Обіймаю... Цілую... Іди...
Можна мені ковток,
Я не прошу з горла напитися.
До прірви лишився крок,
Не дай мені втопитись!..
І хто ж така самота,
Що нагло стукає в двері?..
Твої слова - пустота,
Вросли під шкіру нікчемно...
Приспів:
Чорт забирай,
Занадто швидко це стало
Схожим на клітку,
Бо ти не забув,
Ти не забув, ти не забув,
Ти не забув, ти не забув
Зачиняти калитку.
Куплю собі квиток,
Залишу в кімнаті безлад,
Там совість розбила вікно,
Святкуй без мене вересень.
І нащо тобі була я? -
Спитай у себе, до речі.
На тілі твоє ім'я,
Не вилікує втеча...
Приспів. (2)
Речитатив:
Мої бідні прокляті долоні |
Колись обійняли Бога, |
У душі все тіло проростало, |
А потім, потім тебе не стало... |
Відтепер я ненавиджу лютий, |
Він мучив, просив забути... |
Я слухати його не стала, |
День за днем в тобі проростала... | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
