| |
Чотири. Чотириста тридцять сім.
Крапка. Дев'яносто сім.
Зук-так, зук-так
Обернено:
— Скільки разів?
— Знаю, шлях нелегкий,
Наступати повзком важко,
Але справа того варта.
— Скільки разів?
— Ні-ні, дурнику, спочатку ноги,
Голову потім: ти ж там не повернешся.
— Ат-ат, повернулись! Ат-ат-ат, ми вистоїмо...
— Знаю, знаю, шлях нелегкий,
Наступати повзком важко,
Але справа того варта.
— Скільки разів тобі говорити:
Спочатку ноги, потім голову!
Візьми праворуч, чуєш, сказано: праворуч!
І зад, зад. Чуєш? Не піднімай. І раз!
— Душа моя похмура.
— А тепер...
— Душа моя похмура. Душа моя...
— А ти впевнений, що його звати Крапп?
— Може, спробуємо кликати його
Різними, пестливими іменами?
— Наприклад?
— Наприклад, Краппі!
— Краппі?
— Мені здається, він помирає.
— Так це ж чудово.
— Що чудово?
— Кликати його пестливими іменами. Краппі!
— Я підійду до нього ближче.
— Ти впевнений?
— Так! Ця пригода точно варта того.
— Біллі, мені страшно.
— Віллі, не бійся, зроби так, щоб я плавав.
— Біллі, ти мене чуєш?
— Так, чую.
— Біллі, благаю, скажи: ти мене чуєш?
— Краппі, скажи "так" або нічого
Вже більше не кажи.
— Краппі!
— Біллі!
— Краппі! Поділитись сторінкою: 
| |
