| |
O, Zіngarella! Zіngarella!
Притягуєш до себе магнітом,
Сяєш, немов сонечко, над світом,
Блищать, немов алмаз, твої очі,
І чарує всіх краса жіноча!..
Ти пристрасно танцюєш у танці,
Пасують так личеньку рум'янці!
Торкаюсь очима солодких губ
І клонюсь тобі, як велетень-дуб.
А я - не князь, не циганський барон -
Вкраду, як циган, твій солодкий сон!
Візьму тебе у танок, циганко,
Затанцюємо удвох у танку!
Приспів: (2)
O, Zіngarella! Zіngarella! |
Я закохавсь у тебе - donna bella! |
Ти маниш, вабиш, мене дурманиш, |
І моє серце любов'ю раниш!.. | (2)
А врода циганки, як райський сад,
Я став рабом спокусливих принад...
Як у аромат троянди вдихаю...
О, Боже, як її я кохаю!
Я візьму в свої руки гітару
І вітром прожену чорну хмару,
І поведу у рай - на берег ріки...,
Там, де у трави падають зірки!..
Я злечу, як білий кінь, у поле,
Там, де жита стерня в ноги коле.
І білі ромашки назбираю,
Бо тебе, циганочко, кохаю!..
Приспів.
А чорне волосся водоспадом
Опадає хвилями зорепадом,
Запалює романтичний вечір,
Веде в зоряні краї далечі!..
У її серці вогонь палає,
Гаряча кров так пристрасно грає...
Співає: О, ромале, ромале...
Кружляє, як листячко опале...
А на сукні - троянди червоні,
А голос, як дзвін у передзвоні.
У своїх руках карти тримає,
Розкаже, хто тебе любить, кохає...
Приспів.
O, Zіngarella! Zіngarella! Поділитись сторінкою: 
| |
