Золотий букет - кленове листя

На майданчику ти з онуком граєшся,
Золоті берези – сизий сум.
Озираєшся на мене. Усміхаєшся.
Усмішка пронизує, мов струм.
І печальна осінь, як Бетховен,
Виграє симфонію в душі...
Відпливаєш, мов самотній човен,
Ніби ми з тобою вже чужі.

Приспів:
Котить вітер листя по бруківці,
У колясці спить маленький син.
Що знайшов ти в цій фатальній жінці?
На життя бракує дум і сил...

І погода гарна, не шаблиста,
Небо п'є росу зелених трав.
Золотий букет – кленове листя
Твій онук мені подарував.
Це було найбільше в світі щастя...
Чи забуду я цей день колись?!.
Як очима мовчки ти прощався,
Як без поцілунку розійшлись...

Приспів. (2)

На майданчику ти з онуком граєшся,
Золоті берези – сизий сум.
Озираєшся на мене. Усміхаєшся.
Усмішка пронизує, мов струм...

Приспів. (2)

На майданчику ти з онуком граєшся,
Золоті берези – сизий сум...

Поділитись сторінкою: