Котилася та ясная зоря

Котилася та ясная зоря,
Та й упала додолу же,
Та й упала додол[у].

Журилася молода дівчина, ой,
Та й по своєму й горю же,
Та й по своєму й гор[ю]:

Ой, хто ж мене, молоду дівчину, ой,
Та й проведе додому же,
Та й проведе додом[у].

Ой, обізвався козак молоденький
Та й на вороним(и) коню же,
Та й на вороним(и) кон[ю].

Поділитись сторінкою: