Шанці

Ну, як ти? А що там діти?
І я тебе... Та незручно...
Чому мушу шепотіти?
Ми тут не говорим гучно.

Ще трохи – і на ротацію
Ні, я не втомився, що ти...
Цей вітер шумить, як рація,
На запасних частотах...

Я чую в них позивні,
Котрі уже не озвуться...
Давай рахувати дні,
Десь довгі, а десь і куці

До зустрічей, до доріг,
Котрі нас зведуть з тобою.
А Бог... Він би нас беріг,
Та спить іще після бою...

Стріляв він сьогодні влучно,
Хоча й зачепило ногу.
Ми тут не говорим гучно,
Щоби не збудити Бога.

Поділитись сторінкою: