| |
Не питай мене, чому знову
Поглинає мене буревіями подій?..
Чому?.. Скільки вже розчарування
В мене було?.. Певно, як надій...
Чому, з кожним роком стало
Важче мені засинати уночі?..
Давай, просто постоїм і помовчим!..
Приспів:
Давай! Давай!
Зачекає весь світ,
Він колись нам усе пробачить.
Давай, обійми мене так,
Ніби більше не побачиш!
Давай! Зачекає весь світ,
Він колись нам усе пробачить.
Давай! Це востаннє буде неначе...
В людях стільки тріщин,
Ніби на асфальті у дворі,
Та, на жаль, що усі про це
Не звикли говорить...
Посміхаємося всі,
Навіть коли душа горить,
Коли все життя ногами догори...
Як мені, в кожен новий день
Додавати сенси?..
Душа, щоб хоча б на мить,
Не боліла з серцем...
Співати у голос весь
З октави до терцій,
І зняти постійний стрес
Із моїх трапецій.
Жити як мені одним моментом,
Коли ноги залило цементом?..
Розставляти правильно акценти,
Жити на усі п'ятсот процентів?..
Всі страхи мої то є тенета,
Що на мене тиснуть, як планета,
Час летить повз мене, як комета...
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
