Обіцяй

Коли люта ненависть гатила з небес,
Пощадила нас доля обох.
Та у відчаї плакав Христос, що воскрес,
Сумнівався, він Бог, чи не Бог...
Скільки болю і скільки благань!
Скільки гніву і скільки прощань...
Не побачимось довго —
Іще раз на мене поглянь...

Приспів:
Обіцяй, що ти вцілієш там, у бою,
Що я візьму ще руку твою в свою
У рідному краю...
Обіцяй, що будуть жити наші міста!
У нас усіх проста і свята мета...
І напиши листа, обіцяй!..

Що за чорна весна, всюди підступ і ниць!
Той, хто звав себе братом, — не брат.
Але славу здобудуть звитяга і міць,
І урветься історія зрад.
Скільки віри і скільки жалю,
І секунди немов з кришталю...
У найтяжчі хвилини згадай, що я жду і люблю!

Приспів.

Я б хотіла з тобою втекти,
Але ти мені кажеш "Прости"...
О, якби ти утік, це, напевно,
Вже був би не ти...

Приспів.

Поділитись сторінкою: