| |
Маленький ти, синку, аби зрозуміти,
Чому в наше місто поцілив фугас,
І як тебе з мамою зміг відпустити
В далекі краї на невизначний час...
Війна розлучила, усе зруйнувала,
Посіяла сльози і чорну біду...
Між нами кривавою прірвою стала
Весна, а птахи не співають в саду...
Приспів:
Проб'ються квіти крізь уламки дня,
З пітьми до Сонця віднайдуть дорогу!
Я свято вірю в нашого Творця!
У квітчату я вірю перемогу!
Іще я вірю, що настане час,
По Києву разом підем гуляти!..
"Ніколи"- це, синочку, не про нас!
Злу не дамо над світом панувати!
Я вдячний країні чужій і далекій,
Яка пригорнула всім серцем тебе!
На згарищах гнізда в'ють білі лелеки...
З краплини надія рікою стає!..
Долоньки рідненькії у снах я цілую!
Так радо всміхаєшся, синку, мені!
Як голос дзвінкий в телефоні твій чую,
Відразу так щемно стає на душі!..
Приспів.
Речитатив:
В думках і молитвах моїх ти, синочку,
Я був би з тобою, якби не війна!..
Ніч бронежилет одягла на сорочку,
Узулась у берці квітуча весна...
Повернешся, сину, ти в іншу країну,
На захист якої піднявся весь світ!..
Пліч-о-пліч б'ємося за кожну хатину,
За клаптик землі, щоб продовжився рід!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
