| |
Я вірю: ця війна скоро мине!
Хай запізно, та вона повернула мені мене!
Я вірю: покоління підросте
І воно буде свідоме, небайдуже і просте!
Я вірю: що ми не забудемо урок
І знатимемо, коли жати руки, а коли - курок!
Я вірю: в поле із тополею, ей,
Окупанте, те поле не "ру", те поле - "юей"!
Вірю: Україна переможе
І справжньої літератури буде пера множить!
Я вірю, наче в Бога, в наше військо,
Там пацани міцніші за найкраще віскі!
Вірю: хай утратив крила на плечах,
Та син мій доведе до крапки те, що я почав!
Вірю: хай і досі коло з ком,
Та ми вийдемо з оточення нестримним колоском!
Приспів:
Бо ще із ранніх літ, допоки небо є, |
Мій народ, як моноліт, не віддає своє! |
І не зупинить лід з очей снаряда, бо |
Мій народ, як моноліт, який будує Бог! | (2)
Вірю: як у сонет Світличний,
Що вільний нам — все-таки світ личить!
Вірю: як у слово Вінграновський,
Що кожен проживе життя немовби гра на Оскар!
Що душі воїнів лише відлетіли у вирій!
Вірю!.. І не перестану вірить!
Що не забудемо героя після герцю,
В якого влучили через його велике серце!
Вірю: що свобода це синонім
Сслова Україна, вірю, що солоні
Наші сльози непомітно мирне сонце витре
І ми скажемо, що то напевно вітер...
Та я вірю, що те все ніколи не забудемо,
І не станемо пити воду, яка навік забруднена!
Тими, хто змінив слова на кулі,
Чорти, вам не їздить на Вакулах!
Приспів.
І хай затягнули нас у війну, —
Я вірю, що світло замінить тьму!
Нехай під ногами шипить змія, —
Залишиться незламна лиш моя земля!
Моя земля!.. Моя земля!..
Моя земля!.. Моя земля!..
UA! UA! UA! Поділитись сторінкою: 
| |
