Горе мені, козакові, що батька немає

Горе мені, козакові,
Що батька немає, —
Батька нема, мати чужа,
А жінка не любе.

Пішов би я в Запорожжя, —
Дороги не знаю!
В чистім полі криниченька,
Холодная вода.

Там дівчина воду брала,
Дорогу указала:
Оце тобі, козаченьку,
Три дороги вкупі:

Одна — на Дін, друга — на Крим,
А третя — на Запорожжя!
Бодай же ти, дівчинонько,
Щастя-долю мала,
Що ти мені, молодому,
Дорогу вказала!

Поділитись сторінкою: