|
Друзі, включайте свої вушка,
Я зараз вам розкажу ту історію,
Яку ми пережили самотужки:
П'ятеро хлопців, зелених зовсім,
Ніба купа енергії в одній бочці
Кожен день у чужому дворі
Ми набивали кулаки і били ліхтарі,
Один тобі, один мені,
Поки не прийшов, не пішов ти.
Що ти тут робиш? І хто ти такий?
І що це за фанера висить в тебе на плечі?
Кажеш, гітара? В кишені мікрофон,
Значить починаємо музичний марафон!
І це стало так цікаво -
Ми закинули розваги,
І на ноти набирали, ніби знали -
Буде день, буде час, буде шум коліс,
І ми зробимо на сцені вдома "біс"!
Приспів:
Жили ми, були ми - собаки юності,
Хлопці з сусідньої до твоєї вулиці.
Рано натрапила гучна компанія,
Поки не вразила мікрофономанія!
Мікрофономанія! Мікрофономанія!
Ми неповторні і маєм в собі силу,
І в кожному всередині
Захована велика людина.
Хотіти замало, треба робити!
Залишити вогонь Прометея горіти.
Так є тепер, і було завжди:
Хто хоче вверх летіти - лети!
А є стадо баранів, і один баран...
Що робити і як жити - вибирай сам!..
Приспів. Поділитись сторінкою:
| |