| |
Подивіться на Ісуса,
Його Святі рани,
Як ми Його розпинали
Нашими гріхами.
Він молився і постився,
Як йшов на муки,
Як привели на Голгофу, -
Цвяхи били в руки.
На голову терня клали,
Били, як хотіли;
Як скінчивши катування, -
Оцтом напоїли.
І "Сталося" - сказав Господь,
Коли кров лилася...
Як то було тоді страшно -
Земля затряслася.
Як церковна ця завіса
Роздерлась на двоє,
Важкий біль Христос і Мати
Терпіли обоє.
Ніхто не може такого
Болю описати,
Як терпіла з своїм Сином
За нас Божа Мати.
О, Маріє, Мати Божа,
Мати наша, ненько,
Як Ти під хрестом страждала
Зі Сином рідненьким.
Умлівало Твоє серце
З важкої розпуки,
Як подали Тобі Сина
Мертвого на руки.
О, Маріє, Мати Божа,
Молися за нами,
Ми Тя просим, ми Тя молим,
Сльозами, мольбами.
О, Ісусе, Сину Божий,
Важкі Твої страсті,
Пробач нам наші провини,
Не дай нам пропасти.
І ми нині ці страждання,
Браття, всі згадаймо,
Й до святого цього хліба
Руки простягаймо.
Браття мої дорогі,
Хочу вам сказати:
Треба нам себе судити,
Щоб не постраждати.
Бо ми бачим як то Юда
Безрозсудно постраждав;
Він з неправдою до хліба
Свої руки простягав.
І ми нині ці страждання,
Браття, всі згадаймо,
О, людино, йди до Церкви
Кров святу приймаймо.
І згадаймо Ієсуса,
Усі Його страсті,
Тоді Він нас всіх згадає
У Своєму Панстві. Поділитись сторінкою: 
| |
