| |
Вже не з тобою прокинусь
І в очах не залишусь,
Світлом сонця вночі...
Ти був усім, що я мала,
А тепер відпускаю,
Я не тримаю, просто лети!..
День, а в душі ніч без краю
І ніяк не зникає,
І чекає на тебе...
Ти – мій біль, моя осінь,
Моя посмішка й сльози,
Моє серце, але вже німе...
Приспів:
Ми, як планети по колу |
На різних орбітах і ніби поряд... |
Прикута в неволі, |
Чи це моя доля, чи ти моя доля?.. | (2)
Знов із тобою прокинусь,
В твоїх думках я залишусь
Світлом зорі вночі...
Знай, серце й досі палає,
Бо любов вибачає
Десятки років ночей в самоті...
А ніч заховає всі сльози,
І ранкові роси
Змиють всі сподівання мої...
А ти був усім, що я мала,
А тепер відпускаю,
Я не тримаю, просто лети!..
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
