Чекай війни

Як із сірого каміння
Виростають квіти сині -
То природи сивина...
І згорають у промінні сонця -
Могутнього слона,
Помирають без вини...
Кулі невидимі, зорі неспалені,
Руки затримані, руки заламані,
Губи забілені, очі заплакані,
Хочеш миру - чекай війни!..

Повертаються комети,
Закопані монети, листи...
Покидаючи болота,
Жаби спалили мости. -
Не стало там нікого,
І все не слава Богу, щасти!
І гниють повільно досі
Покинуті в болоті хрести...
Люди поховані, люди народжені,
Рани загоєні, знешкоджені,
Квіти посіяні, винні - посаджені,
Хочеш миру - чекай війни!..

Люди зомбовані, заламіновані,
Люди фасовані, люди зіпсовані,
Де корінь правди давно засох,
З вами чорт. А з нами Бог!
З нами Бог!

Поділитись сторінкою: