Це війна

Можливо не вчасно, можливо не чесно
До мами принесли простріляний хрестик:
І висохли сльози, і серце - скоринка,
І враз посивіла загорена жінка...
Це війна... Це ж війна...

Тепер в Україні війна в кожній хаті,
І мусимо знову за іуд помирати.
Казали: брати. Говорили: слов'яни,
А зараз крокуєм, до спільної ями...
Це війна... Це ж війна...

Не хочеш вмирати, а хто ж цього хоче?
А як же потому дивитись у очі
Тій мамі, яка не розкаже малечі
Чому тут пустуючі гнізда лелечі?..
Це війна... Це ж війна...

Ховати повістку, втікати із дому
Шукати знайомих, до воєнкомів,
Сховатись в стакані, відсидітись тихо,
Але ж це не вихід, коли всюди лихо!..
Це війна... Це ж війна...

Усі - тимчасові на білому світі
І треба померти, щоб жити і жити.
Ідем воювати за власні родини,
Це ж наша земля і моя Україна!..
Це війна... Це ж війна...

Ховати повістку, втікати із дому
Шукати знайомих, до воєнкомів,
Сховатись в стакані, відсидітись тихо,
Але ж це не вихід, коли всюди лихо!..
Це війна... Це ж війна...

Поділитись сторінкою: