Злеліяна земля

Душею я лечу на ті простори,
Де чистим кришталем пливе ріка,
Де небо синьосяйне і немов прозоре,
Лиш там жива душа мандрівника!

Приспів:
І нездоланне, хоч невічне моє серце,
Сильніше, ніж ганьба ворожих слів!
Воно знедоленим надією озветься
Посеред тих оманливих вогнів!

На цій землі мої рожеві вечоріння,
У ніжних снах злеліяні роки,
В моїх піснях її краса осіння
І свіжі кришталеві струмки!
Душею я лечу до синіх гір,
Великих і міцних в своїм чеканні!
До рідних трав і срібних зір,
Лиш там жива душа!

Приспів.

І все це в ній, в зеленій Україні,
В краю великім на усі віки!
І вірю щиро, славитись країні,
Якій її народ допомагає йти!

Приспів.

Поділитись сторінкою: