Японський вальс

Ти, що все до останку
За японський кинджал віддаси
І відточену танку
Визнаєш еталоном краси, -
Чи не бачиш нічого,
Що питаєш у мене: Назви,
Від якої вологи
Обважніли твої рукави?

Не вичитуй із книжки,
Що в період осінніх дощів
І в сановників трішки
Намокали краї рукавів...
І в рибалок з Осіми,
Поетичного острова, теж
Не бували сухими
Рукави полотняних одеж...

З Тебе добрий оратор,
Але тут ні до чого рукав,
Що вмочив імператор,
Коли квіти під снігом шукав...
Запитай у поетів:
І в натхненні, з рум'янцем гульвіс,
І в сп'янінні бенкетів -
Рукави їх вологі від сліз!..

Поділитись сторінкою: