|
Посірілі нитки наших думок
Плетуть собі клубочок,
А часу нема і сил вже нема
І душі забились в куточок...
Посивілі батьки, як один день,
Відчиняли нам двері з тобою...
Пам'ятаєш, як ми дарували їм світ,
Наповнений сонцем, морем, любов'ю?..
По краю землі, рука в руці
І подих ще завмирає...
Померти б з тобою в один день -
Та так не буває...
Приспів:
Хочеш,
Я з небес зіроньку...
Хочеш,
Я в руках ластівку...
А хочеш,
Під вікном залишусь..
Можна,
Я в тобі поселюсь?..
Закарбовані спогади назавжди
Не дають спокійно спати,
Розбивається сон на частини фраз,
Які неможливо зібрати...
Вересневі дощі заливають враз,
Світ промок - зв'язку немає...
А як хочеться знов відчувати нас,
Наповнених сонцем, любов'ю до краю...
Мій демон і бог, назавжди в двох,
Душа навік присягає...
Померти б з тобою в один день...
Померти б з тобою в один день -
Та так не буває...
Приспів.
А хочеш,
Під вікном залишусь..
Можна, |
Я в тобі поселюсь?.. | (2) Поділитись сторінкою:
| |