Червоні кетяги калини

У сяйві бабиного літа
Червоні кетяги калин...
Земля, теплом ще обігріта,
Не помічає часу плин...
Не помічає, чи не хоче,
А заодно із нею я,
Чиї сумні кохані очі
На мене дивляться здаля...
Мені би погляд цей зловити,
Мені б цю межу перейти,
Але не можу це зробити,
Бо спалено назад мости...

Приспів:
Червоні кетяги калини
У сяйві срібних павутин...
Червоні кетяги калини,
І ти одна, і я один...
Червоні кетяги калини
Горять вогнем, горять вогнем,
Червоні кетяги калини -
У серці невигойний щем...

Тобі б іще лишитись в літі,
Побути день хоча б один,
Та вже дощем осіннім вмиті
Червоні кетяги калин...
Та вже попереду морози,
Зима снігами зашумить,
І гіркнуть ягоди, мов сльози,
Яких не можеш зупинить...

Приспів.

Поділитись сторінкою: