На сопілці заграли калинові віти

Вітер зашелестів стиха
Листям багряним
І на сопілці заграли
Мелодію калинові віти,
В тумани заглядають
Поглядом олов'яним
І неба просять тепла,
Щоб крони зігріти.

В кольоровім багрянцю
Сяє осінь золота,
Сонячним промінням
Золотиться на гіллі,
В осіннім храмі лине
Органна музика жива,
Із земним раєм прощаються
Лебеді білокрилі.

Догорає полум'ям
Квітуче літо останні дні,
Красень серпень зажурився
В саду жовтолистім,
Із поля зжинає снопи,
Збирає колоски золоті,
Дякує за гарний, щедрий
Урожай Пречистій.

За вітровієм шугастим
Біжать стривожені коні,
В Діброві шукають золотаві
Отави серед ліщини,
Із далеку видніються гори
Карпати, як на долоні,
Поміж верболози біліються
Засніжені вершини...

Поділитись сторінкою: