На зорі моєї юності

Падає перший сніг на твої розкішні коси,
Засніжила тебе сніжинка із ніг до голови,
І ти, як снігова королева, явилась край дороги,
Вперше тебе побачив під снігопадом зими...

На зорі моєї юності квітучої весни
Ти, як пташка, прилітаєш у мій сад...
Я закохався у тебе, дівчино, не мовчи!
Бо роки летять, як жовте листя, у листопад.

Ти щоночі приходиш у мої блаженні сни,
Із небес зориш, як ясна зірка, у моїм вікні,
Прошу, вийди у казковий вечір до верби,
Я зорепад-щастя подарую в долоні твої!

Стань моєю долею, я поведу тебе у рай,
Де до півночі щебечуть про кохання солов'ї...
Нам вишитий рушник встелить до ніг небокрай
І осяє стежки у літо, де квітнуть троянди у росі...

Поділитись сторінкою: