Cпівуча Квітка

Як завезти мале зерня в далекі далі,
Вдихати отчини щодня в нього скрижалі –
То воно випустить стебло найближчим літом
І зачарує цілий світ прекрасним цвітом.

Не родить поле без тепла і без любові,
Найперші паростки добра у рідній мові,
Найкращі трелі солов'я у ріднім краї,
А в світі пісня лиш одна не помирає.

Багато квітів на землі сіє природа
І кожна з них та разом всі – діти народу.
Безмежжя барв і їх краси не передати,
Та лиш одна у світі Ти вміла співати!

Чому так гірко на душі як в'януть квіти?
Чому так боляче завжди як гинуть діти?
Ізнову квіти розцвітуть духмяно влітку
І з-поміж них Твій голос чуть, Співуча Квітко!

Поділитись сторінкою: