| |
На південь - галичани,
На заході - поляки,
Литвини та кияни,
А між ними - волиняки.
І там, де ліси дрімучі,
Річки й озера сині,
Де пагорби і кручі
Великої Волині,
У тім чарівнім краї
Зродились дивні люди,
Яких ніде немає
Й ніколи більш не буде!
Приспів:
Бо-бо ми є волиняки |
І нам усі до сраки! |
Бо-бо ми є волиняки |
І нам усі до сраки! | (2)
Підступні та нахабні,
Веселі та кмітливі,
Коли потрібно - вправні,
А як прийде час - сміливі,
І хто б там не трендів,
Мовляв, вони погані,
Ми знаємо самі,
Що ми люди не останні,
У будь якому стані
Ми тримаємо фураж,
І тут, пани та пані,
Подавайте екіпаж!
Приспів.
Ніхто не винуватий,
Що ми люди специфічні,
Але варто врахувати
Ще й фактор історичний,
Скажу не для подяки
Одну важливу річ,
Що саме волиняки
Заснували першу Січ!
І як ти застряг на Волині,
Практично кожен окупант,
Адже саме на Волині
Зародилася УПА!
Приспів.
Один учений нині,
Тверезим а чи п'яним,
Сказав, що із Волині
Пішли усі слов'яни.
Ти бач, якого дива,
Накопали небораки,
Тож виходить, що можливо
Всі слов'яни - волиняки!
Приспів. Поділитись сторінкою: 
| |
