Таксі

Усе не так, а як, кого спитати?
Поміж нами осінь, більш нічого...
А може краще, щоб тебе й не знати,
А може окрім тебе вже нікого...
Це як злочин, як провина,
Я забуваюся в короткій миті,
Що просто осінь є причина,
Під ноги сиплю листя, наче вбиті...

Приспів:
Я відчуваю, що сам винен на всі сто,
Майже все місто оббіг за таксі.
І безперервно, псуючи нерви,
Сміх замість слів.

Я по калюжам, знов прийшов у осінь...
Без парасолі - так мені і треба.
Я так хворію за тобою, досі.
Замість сліз, цілунки крапель з неба.
Це як злочин, як провина,
Я забуваюся в короткій миті,
Що просто осінь є причина,
Під ноги сиплю листя, наче вбиті...

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: