Вавилонська дорога

Була дорога і пряма, і строга,
На ній звучали марші кам'яні.
Була дорога, та була - без Бога,
І через те губилась вдалині.

По ній ходили радощі й тривоги,
Обвінчані з журбою сам-на-сам.
Ішло по ній багато, та - нікого,
Хто за добро вклонився б небесам.

Хто цінував би затишок, і спокій,
І людяність, і зорі в спориші.
Кого думки про Вічне і Високе
Робили б знов крилатими в душі.

Була дорога і пряма, і строга,
Ішла юрба в строкатому вбранні...
Сліпий ліхтар дивився на дорогу
І вже не бачив їх у далині.

Поділитись сторінкою: