|
Ой вербо, вербо кудрявая,
Хто ж тобі, вербо, ці кудрі звив?
Хто тобі, вербо, ці кудрі звив,
Хто тобі, вербо, корінь обмив?
Ізвила кудрі темна нічка,
Обмила корінь бистра річка.
Обмила корінь бистра вода.
А я молода, як ягода.
А я молода, як ягода,
Не піду заміж за рік, за два.
А піду заміж аж. п'ятого
За п'яниченьку проклятого.
Ой кажуть люди, що він не п'є,
А він щовечора із коршми йде.
І щовечора, й щораночку,
Пропив коника й нагайочку.
Пропив коника вороного,
Сам до стайні йде по другого,
А я, молода, проти нього,
Несу рублика золотого.
Несу рублика золотого
Викупить коня вороного.
Ой, дівча моя, люблю тебе,
Викупи коня, возьму тебе.
Викупи коня, возьму тебе,
Як не викупиш — уб'ю тебе.
Ой, не раз, не два викупляла.
Косою хату замітала.
Косою хату замітала,
Плечима двері підпирала.
Плечима двері підпирала,
Середнім вікном двері мала.
Середнім вікном двері мала,
В вишневім саду ночувала.
В вишневім саду ночувала,
Різних ягідок накушалась.
Різних ягідок накушалась,
Різного зілля нанюхалась.
Зозуля каже: ку-ку! ку-ку!
А я, молода, терплю муку.
Горобець каже: цір-цір! цір-цір!
Котяться сльози, як той ячмінь.
Соловей каже: тьох-тьох! тьох-тьох!
Котяться сльози, як той горох.
Котяться сльози, як квасоля,
А це є моя лиха доля. Поділитись сторінкою:
| |