Я і море

Довга ніч,
Хвилі не дають нам спати...
Шепочу тобі:
"Завтра мені тебе полишати..." -
І нема слів.
Заплакані очі, червоні,
Скажуть мені,
Що під кінець залишиться вас двоє:
Ти і море...

І все мине,
Лине човен, б'ється в хвилі.
Врятуй мене,
Шкода, лише між нами морські милі...
І кінець слів -
Хоч обіцяв, не буду вдома -
Я не зумів
І тепер залишиться нас двоє:
Я і море...

Пробач, Аврора, глибина
Мене вже випила до дна...

Тобі не зрозуміти!
Не питай, усе не те...
Мине кінець світу,
За ним ще один прийде.

Тиха ніч,
Тихе фаду, з гіркотою...
Шепочеш мені:
Ось тепер залишилось нас двоє:
Я і море...

Пробач, Аврора, глибина
Його вже випила до дна...

Тобі не зрозуміти!
Не питай, усе не те.
Мине кінець світу,
За ним ще один прийде...

Тобі не зрозуміти!
Не питай, усе не те...
Мине кінець світу,
За ним ще один...

Поділитись сторінкою: