Надія

Світить невідома зоря,
Знову ми відірвані від дому,
Знову поміж нас лише міста,
Злітні смуги аеродромів.
Тут у нас тумани та дощі,
Тут у нас холоднії світанки,
Тут, на цім незвіданім путі,
Нас чекають хитромудрі ранки.

Приспів:
Надія – мій компас земний,
А талан – нагорода сміливим,
А пісні – то досить одній
Злетіти на щастя всім милим.

Ти повір, що тут в далечині,
Речі десь зникають геть одразу,
Тануть хмари грізні, грозові
І стають безглуздими образи.
Треба лиш навчитися чекать,
Бути лиш спокійним та упертим,
Щоби від життя отримувать
Радості скупенькії конверти.

Приспів.

І забуть ніяк не можна нам
Все, що ми колись не доспівали,
Милі очі, стомлені вуста,
Сині ті московські сніговали.
Знову поміж нас лише міста
І життя нас розлучає часто,
В небі невідома зоря
Світить, ніби пам'ятник для Щастя.

Приспів.

Поділитись сторінкою: