Черешень дим

Веслує Місяць неба синяву,
Кетяги зір купає у світанні,
З'явилась ти вві сні, як наяву,
Вся в яблунево-білому мовчанні.

Приспів:
Кохання мить... Кохана спить
Десь на краю чужого океану,
А явір – явір шелестить
І ятрить наболілу рану.

Як дим черешень білих у саду,
Повз мене промайнули твої руки,
До тебе я крізь себе знову йду,
Іду до місця нашої розлуки.

Приспів.

Не думав я, що тополиний пух
Так важко впаде на мої долоні,
Сльоза просочиться крізь серця пруг
Й мінором зляже на вуста солоні.

Приспів.

Поділитись сторінкою: