| |
Чоловіче, чоловіче,
Ти дай мені раду:
Я з твоїми коноплями |
Навіки пропаду. | (2)
В людей було по сім кіп
Та й вже всі по стерні,
А у мене одна горстка –
Ворота підперті.
В людей було ще й побільш,
Та й тії потруться,
А у мене одна горстка – |
Горобці несуться. | (2)
Як узялась я накрити
Та й горстку постерла,
Бідна ж моя головонько,
Трохи я не вмерла!
Не сама ж я й пряла,
Кума помагала,
А я кумі – миску муки |
І два куски сала. | (2)
Не сама й мотала,
Мала помічницю,
Дала їй миску муки
Та ще й паляницю.
Не сама ж я й завивала,
Наймала Данила,
Дала й цьому в дві долоні,
Таки й завинила.
Не дивуйтесь, люди добрі,
Така робітниця,
Зате маю чорні брови - |
Гарна молодиця! | (2) Поділитись сторінкою: 
| |
