Присвята Матері

Пишу, матусю, в потойбіч,
А на душі така зима,
Хоч в цьому світі все невічне,
Але чому вже вас нема?..
Чому не чую вашу мову?
Чому на серці так щемить?
Слова почути хочу знову -
Приїдь, синочку, хоч на мить.

Приспів:
А ви на мене так чекали
І тільки вірили у те,
Що сина справи не пускали,
Що він малий, ще підросте.
А ви молились, піклувались,
Казали завжди нам про те,
Щоби родиною збирались,     |
Що пам'ять роду - то святе! | (2)

Стою один я серед хати
Вже на межі тисячоліть,
Частіше мав би приїжджати,
Пробачте, нене, й не судіть.
Думками був я часто з вами,
Являлися у снах мені,
Тепер нема у мене мами,
Лиш на душі провини дні.

Приспів.

Як пізно став я розуміти,
Вже сам чекаю при вікні,
Коли ж приїдуть знову діти
І стане радісно мені.
Присядем разом біля столу
І відійде зимовий час,
Душа матусі в ріднім колі
Своїм теплом зігріє нас.

Приспів.

А ви на мене так чекали...

Поділитись сторінкою: