Трохи тепла

Стоп! Вічні знаки "стоп",
Я, неначе стовп, завмер
І рух мій змовк...
Я кажу "Ні!", я кажу "Ні!",
Я кажу "Ні!"...
Світ ловить кожен день,
У мареві пісень ховаю я себе..
Люди сліпі, дайте мені
Свободи ковток!

Мрій! У вас немає мрій,
Світла і надій,
Кредити без довір...
Я кажу "Ні!", я кажу "Ні!",
Я кажу "Ні!"...
Сон вирваний з долонь,
Кинутий в вогонь,
Спалений до тла...
Люди сліпі, дайте собі
Трохи тепла!..

Ми загубилися у світі грошей,
Лицемірства, апатії уваги людей.
Переваги статусу в суспільстві, наче культ,
Я би вимкнув цю реальність, тільки, де мій пульт?..
Кожен марить своїм стилем, супер-его і край,
Суперменом хоче бути та шукає "вай-фай",
Хоч і ловить себе часто на бентежних думках,
Що у цій шаленій гонці йде по битих шляхах.
А я не хочу бути першим, радше бути десь там,
Де почуваю я себе на свому місці,
І вам бажаю залишатися собою, і тоді
Ви зрозумієте чому я сірій масі кажу "Ні"!..
Я сірій масі кажу "Ні!" Я сірій масі кажу "Ні!"

Поділитись сторінкою: