Балада про Степана

Герої потрібні в часи найстрашніші,
Одні їх шанують, не навидять інші,
Нічого нового для тих, хто знає,
А сонце ще сяє, ще далі сяє...

Питання просте: За ради чого
Ми робимо знов з людини Бога?
До кимось пролитий, крові голодні,
Самі живучи всі тут і сьогодні...

Трагічна ця постать пана Степана,
Байки всі про нього - суцільна омана,
А ще переможець над трупом бреше,
Напевно, йому стає трохи легше...

Вбивали всі: і Гітлер, і Сталін,
І чим вони врешті в історії встали?..
І ким для народів своїх є по нині?..
І що готували вони Україні?..

Сліпим і досі нічого не видно,
У всіх тих війнах ніхто не виграв,
Чужі патріоти за гроші на людях,
Дивись ти у суті і вас не осудять...

І вас не осудять...

Поділитись сторінкою: