Королева українського поля

Там, де в золоті жита
Простягнулись широкі, як море.
Там зустрів я тебе,
О, королева українського поля!

Приспів:
О, королева українського поля,
Гарна, мов квітка,
Струнка, як тополя!

Ти була, як сон, ти була, як диво,
Твої солодкі вуста, як спілі вишні
Після теплої зливи,
Твої очі ясні і прекрасні, мов зорі,
Твоя солона сльоза,
Як краплина у синьому морі!

Приспів.

Тихий вітер розплів
Твої шовковії коси,
Теплий дощ наложив на них перли –
Прозорії роси.
Я дивився в очі твої, як в небо –
Отак би просто заблукати в них
І нічого більше на світі не треба!
Море сліз і сподівань,
Моя доле, прощавай,
Я залишив тебе
Край широкого степу на волі
В українському полі!

О, королева українського поля!

А я люблю так просто
Пробігтись по широкому полю,
Щоб тільки вітер шепотів
Мені про вольную волю
Та, коли я в жита упаду
І крізь стукіт серця
Я почую твою легку ходу -
І душа усміхнеться.

О, королева українського поля,
Гарна, як маковий цвіт!
Королева українського поля,
Ти тримаєш у полоні краси
Цілий світ!
Там, де в золоті жита
Простягнулись широкі, як море.
Там зустрів я тебе,
О, королева українського поля!

Поділитись сторінкою: