Сковородинська

Ой, немає правди
Там, де нема цноти,
Бо душі хітливій
Не в честі чесноти,
Бо душа хітлива
Меду все шукає,
А правди не любить,
Бо гірка буває.

Ой, немає цноти
Там, де нема віри,
Бо тоді душі не знати
Золотої міри.
І хто ж тобі скаже,
З ким вік вікувати,
Кому своє серце
Навіки віддати?

А немає віри,
Де нема любови,
Бо тоді душа не видить
Вражої підлови.
Лиш любов священне
Світло проливає,
І ніщо мерзенне
Лик свій не сховає.

А нема любови
Там, де нема правди,
Бо в брехні ніяк не можна
Полюбить назавжди.
Бо брехня змією
Тіло вигинає
І хто поруч з нею,
Того і кусає!

А немає правди
Там, де нема цноти,
Бо душі хітливій
Не в честі чесноти...

Поділитись сторінкою: