Форпост

Ти був сліпий, тепер прозрів,
Побачив світ, яким він є,
Побачив правду й зрозумів:
Ти – не один, і інші є!

Кругом земля й не острів це,
Між вами час і світ думок,
Сказать слова, послати все
І прапор білий на флагшток...

Був час, ти мріяв лиш про те,
Щоб бути там, де поряд ви.
Та все пішло в минуле вже,
А ти сидиш у стінах самоти...

От так сидиш в форпості мрій,
А час летить – не доженеш.
І бачиш світ із стін своїх,
Вона пішла... І не вернеш...

Був час, ти мріяв лиш про те, |
Щоб бути там, де поряд ви.    |
Та все пішло в минуле вже,    |
А ти сидиш у стінах самоти... | (2)

Поділитись сторінкою: