Ти моргни мені бровою

Ти моргни мені бровою,
Ти моргни і я моргну.
Разом будемо з тобою
Думку думати одну.
Наша думка - таємниця,
Як в стручку цупкий горох.
Як би нам іще зустріться
З повним місяцем утрьох?

Гей, веселики лукаві
На твоїй пахкій щоці,
А від мене повтікали
Жартів спритні горобці.
А твій носичок курносий,
Що задертий догори,
Так і просить, так і просить
Два цілунки... навіть три.

Ти хотіла щось почати,
Я продовжити хотів...
Тільки зоряне мовчання,
Видно, краще зайвих слів.
Наді мною, над тобою
Обнімає день весну.
Ти моргни мені бровою,
Ти моргни і я моргну.

Поділитись сторінкою: