Чотири пори року

Літо світле пройшло, наче мить,
Загубилась дорога твоя.
Листя жовте заснулих дерев
Знов поволі несе течія.

Приспів:
А я люблю                  |
Всі чотири пори року,      |
Бо кожна з них –           |
Весна, літо, осінь, зима – |
Згадають мені тебе!        | (2)

Я не бачив бучної весни,
Як на неї несхожа ти.
Цвіт весни то твоя журба
У очах зеленої води.

Приспів.

Жовте-біле то осінь-зима,
Синє небо – твої кольори
І, немов чарівниця, весна
Знов розквітне цієї пори.

Приспів. (2)

Поділитись сторінкою: